20 травня, на перехресті вулиць Європейської та 1100-річчя Полтави, відбулася меморіальна акція вшанування пам'яті полеглого захисника України Юліана Матвійчука.

Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто віддав своє життя за майбутнє та незалежність України.

Сьогодні, 20 травня, минає третя річниця від дня загибелі військовослужбовця, Героя України (посмертно), депутата Полтавської міської ради Юліана Матвійчука.

Довідково. Юліан Олександрович Матвійчук (позивний "Бобер") народився у Полтаві 14 червня 1989 року в родині інженерів-будівельників. Здобув середню освіту в Полтавській середній школі №4, яку закінчив у 2006 році.

Навчався у Полтавській музичній школі №1 по класу скрипки з 1995 по 1998 рік. Закінчив Полтавську художню школу в 2004 році. Здобувши середню освіту, вступив у 2006 році в Полтавський університет економіки та торгівлі на факультет "Міжнародні економічні відносини".

Але, провчившись півроку, вирішив не продовжувати навчання. Потім працював комплектувальником на складі, комерційним агентом з косметичної продукції. З 2008 по 2009 рік працював диспетчером в вантажному таксі "Зебра".

У 2009 році, на відмінно здавши ЗНО, вступив в Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка на факультет "Історія та правознавство". У студентські роки Юліан брав найактивнішу участь в патріотичних акціях, залучаючи до них друзів-студентів, проявив себе як організатор, надихав інших своїм прикладом. Із задоволенням співав у народному хорі "Калина" при університеті.

З 2011 року був керівником "Студентської Свободи", яка була молодіжним крилом ВО "Свобода", а згодом і керівником полтавського осередку ВО "Свобода". Організовував з побратимами багато націоналістичних акцій, які проводились у Полтаві та Києві. Захопившись українським національним рухом, їздив з однодумцями по місцях слави української повстанської армії, козаччини. Неодноразово був на військових вишколах у Карпатах, в Холодному Яру.

Під час Революції Гідності брав найактивнішу участь в політичних акціях в Києві та Полтаві. Був поранений в сутичках з "беркутівцями" в листопаді 2013 року. Очолював Полтавську сотню самооборони на Полтавському Майдані. Своєю хоробрістю та самовідданістю українській ідеї, справедливості надихав людей, був одним з "голосів" Майдану.

В 2014 році захистив диплом спеціаліста "Вчитель історії та правознавства". Однак, працювати за фахом не встиг: захистивши диплом одразу вирушив на навчання з військової підготовки, щоби далі відправитися на фронт захищати Батьківщину.

6 червня 2014 року приєднався до лав батальйону "Азов", взявши собі псевдо "Бобер". Був гранатометником. Брав участь в боях за Іловайськ, Новоазовськ, Широкине. Був одним з перших бійців легендарного підрозділу "Залізна сотня" у складі "Азову" та одним із тих, хто формував його незламних дух та імідж на самому початку.

З грудня 2014 року, пройшовши перепідготовку, став заступником командира артилерійської батареї гаубиць полку "Азов". Отримав звання молодшого лейтенанта. Звільнився в запас зі служби у листопаді 2015 року. З листопада 2015 року двічі обирався депутатом Полтавської міської ради від ВО "Свобода", був керівником партійної фракції.

Активно виступав за захист культурної спадщини міста, опікувався соціально-незахищеними верствами населення, боровся з незаконними забудовами та відстоював законність прийняття рішень. З 2017 року був одним із засновників та учасників ГО "Збережемо Полтаву" ("Save Poltava"), що захищає пам'ятники архітектури, культури, мистецтва, історії міста.

В листопаді 2020 року був знову переобраний депутатом Полтавської міської ради від ВО "Свобода".

24 лютого 2022 року Юліан Матвійчук став на захист держави в складі 144 окремого батальйону 116-ї окремої бригади Полтавської територіальної оборони.

Як досвідчений гранатометник, впродовж травня - серпня 2022 року виконував позаштатні обов'язки інструктора-гранатометника в своєму батальйоні.

У липні 2022 року став співініціатором створення зведеного підрозділу аеророзвідки в 144-му окремому батальйоні 116-ї окремої бригади ТрО - "SOLOVEY". У вересні - листопаді 2022 року на Харківщині виконував бойові завдання з прикриття державного кордону.

У районі кордону виконував задачі з розвідки та коригування. У грудні 2022 року, як аеророзвідник, виконував бойові завдання на кордоні Сумщини. У січні 2023 року виконував бойові завдання в районі Соледара.

З лютого 2023 року аеророзвідником підрозділу "SOLOVEY" почав працювати в районі Мар'їнки. Юліан був очима підрозділів 79 ОДШБ та 95 ОДШБ, допомагаючи коригувати удари нашої артилерії по ворожим позиціям. Юліан був високопрофесійним, безстрашним аеророзвідником, філігранно і точно управляв безпілотниками під щільним вогнем ворожої артилерії.

15 травня 2023 року був важко поранений через удар ворожого снаряду. Після кількох днів у комі, пішов з життя 20 травня 2023 року.

Нагороди:

Нагрудний знак "За доблесну службу" (16 червня 2015 року).

Медаль УПЦ КП "За жертовність і любов до України" від Патріарха Філарета у 2016 році.

Відзнака Полтавської обласної ради - нагрудний знак "За вірність народу України" ІІ ступеня (13 березня 2017 року).

Відзнака ГО "Всеукраїнська спілка ветеранів АТО "Легіон Свободи" (16 лютого 2019 року).

Відзнака Полтавської обласної ради - нагрудний знак "За вірність народу України" І ступеня (22 серпня 2022 року).

Відзнака командира 79 окремої десантно-штурмової бригади, нагрудний знак "В єднанні сила" (11 травня 2023 року).

Посмертно:

Орден "За мужність" ІІІ ступеня (30 червня 2023 року) - за особливу мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку.

Почесний громадянин міста Полтава (6 липня 2023 року за рішенням 3-ї позачергової сесії Полтавської міської ради 8-го скликання).

Герой України (Указ Президента України від 23 серпня 2024 року №554/2024).