22 січня, у День Соборності України, на фасаді Наукового ліцею №3 відкрили меморіальну дошку видатному громадському та політичному діячу, літературознавцю, поету та перекладачу, першому генеральному секретареві народної освіти Української Народної Республіки Івану Матвійовичу Стешенку.

До заходу долучився ректор Полтавського університету економіки та торгівлі Олексій Нестуля, журналіст, краєзнавець, член Національної спілки журналістів України, автора-упорядника книги «Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування» Григорій Титаренко, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар, директорка Наукового ліцею Ірина Гринь, викладачі та учні навчального закладу.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять видатного полтавця та усіх, хто боровся за свободу та незалежність України.

Меморіальна дошка Івану Стешенку виготовлена на замовлення Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради. Автор – скульптор Дмитро Коршунов.

Довідково. Народився Іван Стешенко у Полтаві в 1874 році. Закінчив Полтавську класичну гімназію, пізніше – історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира.

Написав поему «Мазепа» і видав збірки поезій «Хуторні сонети» та «Степові мотиви». Вільно володів французькою, німецькою, іспанською, італійською, багатьма слов'янськими мовами, перекладав Овідія, Байрона, Беранже, Шіллера, досліджував творчість Котляревського, Коцюбинського, Старицького, Мирного, Стефаника і Шевченка. Входив до гуртка «Плеяда».

У 1917 році Стешенко разом з однодумцями започаткував «Товариство шкільної освіти» і став його керівником. Після створення Центральної Ради він входить до шкільної та очолює редакційну комісії Ради, а 26 червня 1917 року його призначають Генеральним Секретарем освіти, входить до Першого Генерального Секретаріату Української Центральної Ради (першого українського уряду). На цій посаді береться за українізацію освіти в Україні. Був фундатором Українського Народного Університету (УНУ) та Академії Мистецтв.

У ніч з 29 на 30 липня 1918 року Іван Стешенко разом із 14-річним сином Ярославом прибув із Києва на вокзал Полтава-Київська. Їх перестріли двоє незнайомців, які двома пострілами в голову смертельно поранили Стешенка і зникли.