У Полтавській громаді завершили серію моніторингових візитів до закладів охорони здоров’я Полтавської міської ради. Фінальний візит відбувся у Третій міській клінічній лікарні, де представники моніторингової групи ознайомилися зі станом доступності закладу, організацією надання послуг та рішеннями, які вже впроваджуються для покращення безбар’єрності.

До складу моніторингової групи увійшли представники департаменту охорони здоров’я Полтавської міської ради, адміністрація лікарні, Алла Лісовенко — членкиня Ради безбар’єрності та Марина Бабець — голова правління Полтавської обласної організації Українського товариства сліпих.

Під час візиту увагу приділили доступності вхідної групи, внутрішніх приміщень, санітарно-гігієнічних зон, навігації та укриття.

Одним із позитивних прикладів практичних змін у лікарні стало встановлення електричного підйомника для людей, які користуються кріслом колісним.

Раніше біля входу до закладу був облаштований пандус, однак через давність його спорудження він не відповідає сучасним вимогам державних будівельних норм та не забезпечує достатньої зручності для самостійного пересування людини в кріслі колісному.

Встановлення електричного підйомника дозволило знайти практичне рішення для забезпечення доступу до вхідних дверей. Ним можна користуватися самостійно або за допомогою працівників лікарні, залежно від потреби людини.

Навігація в закладах охорони здоров’я — це важлива складова безбар’єрного середовища, яка допомагає людині самостійно знайти потрібний кабінет, відділення чи вихід і почуватися впевненіше під час перебування в лікарні.

Особливого значення доступна навігація набуває для людей із порушеннями зору. Водночас важливо враховувати, що не всі люди з набутою втратою зору володіють навичками читання шрифтом Брайля. Саме тому інформаційні таблички та навігаційні схеми мають передбачати не лише дублювання тексту шрифтом Брайля, а й використання випуклих літер, позначень та тактильних схем, які можна сприймати на дотик.

Зрозуміла навігація важлива також для людей із порушеннями слуху, оскільки дає можливість краще орієнтуватися в просторі без необхідності постійно звертатися по допомогу чи додаткові усні пояснення.

Тому ефективна система навігації має бути зрозумілою, помітною та доступною для різних категорій відвідувачів. Вона допомагає зменшити залежність від сторонньої допомоги та створює більш комфортне середовище для всіх.

Під час моніторингового візиту Марина Бабець допомогла детальніше оцінити наявні інформаційні таблички та навігаційні рішення. Зокрема, увагу приділили правильності написання інформації, розміру й типу шрифтів, контрастності написів, використанню шрифту Брайля та іншим важливим елементам доступності.

Робота над удосконаленням навігації в лікарні триває. Наступним кроком є послідовне впровадження рекомендацій, які допоможуть зробити орієнтування в закладі більш зрозумілим, зручним і доступним для всіх відвідувачів.

У лікарні також планується капітальний ремонт санітарного вузла з приведенням його до вимог універсального туалету.

Мета такого рішення — створити простір, яким зможуть зручно користуватися різні люди, зокрема люди з інвалідністю. Універсальний підхід до облаштування санітарних приміщень є важливою складовою доступності медичних закладів та комфортного перебування пацієнтів і відвідувачів.

Питання капітальних ремонтів залишаються одним із напрямів, що потребують послідовної роботи та ресурсів. Водночас важливо відзначити, що в закладах охорони здоров’я громади вже відбуваються конкретні зміни, а питання доступності поступово інтегруються в подальше планування та вдосконалення інфраструктури.

Під час моніторингу також звернули увагу на облаштування укриття лікарні.

Заклад має прямий доступ до укриття за допомогою ліфта, що є важливим рішенням для забезпечення можливості переміщення людей, які не можуть користуватися сходами. В укритті передбачені санітарно-гігієнічні умови, зокрема туалет і душ.

Завершення моніторингових візитів до закладів охорони здоров’я Полтавської міської ради — це не завершення роботи над доступністю, а черговий етап системного вивчення потреб та визначення напрямів для подальших змін.

Проведені візити дали можливість не лише звернути увагу на питання, які потребують вирішення, а й побачити позитивні напрацювання закладів, уже реалізовані рішення та готовність до подальшого вдосконалення.