
Вознюк Антон Юрійович
Солдат Антон Юрійович Вознюк (позивний "Стакан") народився 20 травня 1988 року у Полтаві. Відвідував дитячий садок №41 "Гніздечко". Навчався у ЗОШ №38. У 2000 році почав відвідувати гурток по обробці дерева та металу, що згодом вплинуло на вибір майбутньої професії.
У 2003 році, після 9-го класу, вступив до Полтавського професійного ліцею №1, отримав професію газоелектрозварювальника.
У 2006 році розпочалася його трудова діяльність. Першим місцем роботи було ВАТ "Полтавтрансбуд". У вересні 2016 року пішов працювати у ТОВ "Норма-Трейд".
У 2019 році одружився. У 2021 році народилася донька, яку він назвав Варя. Любив рибалити, грати на гітарі та співати.
6 листопада 2023 року був призваний до лав ЗСУ. Проходив військову підготовку у військовій частині А2900. Потім служив як солдат навідник 4 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини А4355 77-ї бригади ДШВ, позивний "Стакан".
З 19 лютого 2024 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для оборони України перебуваючи в районі населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області.
18 березня 2024 року після виконання бойового завдання Антон виніс з поля бою одного пораненого побратима, а коли ніс другого - потрапив під мінометний обстріл ворога, Антон загинув.
Указом Президента України від 13 травня 2024 року нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно.
1 жовтня 2024 року нагороджений відзнакою. Полтавської громади "Захисник України - Герой міста Полтава" посмертно.