Солдат Микола Сергійович Манзенко (позивний "Мікс") народився 27 червня 1987 року у м. Полтава.

Народився і зростав Микола в Полтаві, ріс товариською, дружелюбною дитиною. І як всі хлопці був трохи не слухняним. навчався у 4 школі, але оцінками маму і вітчима, що виховував хлопця з року, не радував. Натомість Микола був дуже талановитим трубачем, він навчався в музичній школі, де його дуже хвалили, відзначили в хлопці винятковий слух. В 6 років втратив свою старшу сестру Аню, якій було 8, її збила машина. В 8 років в Миколи народилась довгоочікувана сестра Ангеліна, хлопець швидко став справжнім «старшим братом», і з візочком гуляв і пелюшки прав,в поліклініку водив,не давав ображати малечу. Також Микола зростав досить спортивним, займався карате і боротьбою.

Але справжнє хоббі, що потім переросло в професію. знайшов в Палаці дитячої та Юнацької творчості, це був гурток електроніки В нього були золоті руки, побратими згадують, що берегли його, бо багато всього трималося саме на ньому...
В 2002 році Микола закінчив Полтавську ЗОШ 4 і вступив до училища на професію екскаваторщика.
Нарешті полюбив навчання, а мама полюбила ходити на батьківські збори ,шкільний атестат з «двійками» змінили майже завжди відмінні оцінки.
В 2005 році закінчив училище і став справжньою опорою батькам і молодшій сестрі. Власної сімʼї не створив, працював одразу по електриці в Полтаві, згодом переїхав у Київ. Також був на заробітках у Польщі і Турції, де працював світлоінженером. Згодом осів у Києві, часто навідував маму і племінницю Соню, яку дуже любив і балував.

З 25 лютого Микола став на захист України. Доброволець отримав позивний «Мікс» і боронив нас до останнього свого подиху, нажаль життя єдиного сина, брата і дяді обірвалось 16 березня 2023 року.

Загинув від вражої кулі, під час запеклого бою у селі Діброва на Луганщині.

Посмертно нагороджений орденом за мужність третього ступеня.