Під час «прямої лінії» міського голову Полтави запитували про землю, дахи, дороги, собак і мультики

29.04.2010, 12:23

ВІОЛЕТА СКРИПНІКОВА
22 квітня в редакції газети «Коло» відбулася «пряма лінія» з міським головою Полтави Андрієм Матковським.

На перші питання читачів, які почали телефонувати ще задовго до означеного часу, відповідав перший заступник голови Валентин Герасименко, оскільки сам мер затримався на концерті, влаштованому для ветеранів з нагоди наближення 65-річчя Перемоги.
Хто ж хотів поспілкуватися особисто з Андрієм Матковським, телефонували пізніше.
До речі, час «прямої лінії» міський голова продовжив на стільки, на скільки затримався,
і свої питання йому мали змогу поставити всі, хто навіть дзвонив пізніше за зазначений у газеті час.

– Я проживаю по Артема, 13. Нашому будинку вже понад 30 років. Покрівля протікає. Уже три роки пишемо в різні інстанції з проханням капітально відремонтувати її…

Семенюк

– Роботи капітального характеру без прийнятого бюджету не виконуються. У місті він буде не раніше травня-червня. Тільки після цього зможемо розпочинати ремонті роботи. Загалом у Полтаві кілька сотень покрівель, які потребують ремонту, як у цьому будинку (одна покрівля обходиться десь у 150 тисяч гривень). Міський бюджет просто неспроможний витримати таке фінансове навантаження. Звісно, ми ще раз обстежимо дах на цьому будинку і намагатимемося внести відповідні роботи в план капітального ремонту якомога раніше.

– Я дзвоню від імені мешканців будинків по провулку Рибальському 16 та 16-А. У 2007 році Андрій Матковський дав доручення виконати благоустрій скверу неподалік від нас. Зробили тільки три лавки та поставили три урни. Огорожі немає. Через це у сквер заїжджають машини, ламають деревця, які люди висаджували, був випадок, що й пішохода на доріжці збили. Коли ж буде цей сквер нарешті огороджений?

Олександра Григорівна

– У планах у нас облаштування скверу було, але на це потрібні кошти. Зараз ще немає бюджету, тож жодної копійки ми витратити на благоустрій поки що не можемо. Але я звернусь до депутата Олексія Ландаря (керівник «Полтаватрансбуд» – прим. ред.), щоб він знайшов можливість зробити огорожу.

– Я телефоную з приводу ліфта в третьому під’їзді будинку по вулиці Шевченка, 73. Три роки він уже не працює. Чи буде взагалі вирішено колись це питання? Також неможливо під’їхати до будинку.

Лариса

– Цей будинок тільки три роки, як переданий до комунальної власності міста. Раніше ним опікувався ЖЕД «Будівельник». За два останні роки на заміну інженерних мереж, ремонт покрівлі ми вже вклали близько 350 тисяч гривень. Більше поки не дозволяє бюджет. Ми обстежимо стан дорожнього покриття і з запланованих коштів на ремонт під’їзних шляхів спробуємо виділити частину. А щоб відновити працездатність ліфта, треба провести його капітальний ремонт, потім пройти експертизу в теруправлінні Держгірпромнагляду й тільки тоді вводити в експлуатацію. На сьогодні в Полтаві вже 260 ліфтів відпрацювали свій термін. На їхній капремонт треба близько 20 мільйонів гривень, у бюджеті таких грошей немає. Без допомоги держави нам цю проблему не вирішити. Три роки тому, приймаючи на баланс будинок, ми чесно і відверто сказали мешканцям: ми не зможемо вирішити всі ваші проблеми, але допоможемо приватизувати квартири, зробимо так, щоб не текли дахи. На сьогодні будинок має належний вигляд.

– Ми живемо по Сортувальній, 31, це гуртожиток. У нас дуже великі рахунки за електроенергію. З однієї кімнати тільки я (живу з двома дітьми) плачу в місяць 100 гривень. А загалом у гуртожитку 25 сімей. Ми хочемо поставити лічильники електроенергії за свій рахунок. Але нам не дозволяють, бо немає статусу житлового будинку. Звертались уже й до «Обленерго», і в ЖЕД.

Наталія Валеріївна

– Щоб поквартирно розраховуватись за спожиту електроенергію, мешканці усіх кімнат повинні зробити спільно проектну документацію й перевести будинок у статус житлового, у Київському районі так уже робили. Зверніться у 137 кімнату міськвиконкому до Лідії Антонівни Буркової, начальника відділу по зверненнях громадян, там вам розкажуть процедуру і допоможуть оформити документи.

– У листопаді минулого року були збори членів трьох садівничих кооперативів (а це десь 700 чоловік), на яких Андрій Всеволодович запевнив, що в січні-лютому 2010-го буде рішення щодо приватизації земельних ділянок. Зараз уже квітень. Як довго ще очікувати рішення?

Віктор Степанович Гончаров, військовий пенсіонер, голова садівничого товариства «Браїлки»

– Щодо цих земель депутати міської ради вже три місяці ведуть дискусії з Міністерством оборони. Зміна центральної влади призвела до того, що й досі не можемо узгодити межі земельної ділянки: де частина, яка належатиме Міністерству, а де міська. На найближчу сесію виноситимемо питання про ці межі без узгодження. Зробимо так, щоб землі товариств не ввійшли до володіння Міноборони, тоді люди будуть мати можливість приватизувати свої ділянки.

– Ми живемо по вулиці Грабчака, 13, четвертий під’їзд. У нас тучі комарів літали, бо було повно води, думали, десь труби протікають. Поміняли труби взимку за свій рахунок, а вода й досі стоїть, і комарів не здихались. Допоможіть, будь ласка, бо звернення до ЖЕД нічого не дають.

Валентина Анатоліївна

– Ми виїдемо на місце, розберемося, думаю, наведемо порядок.

– Хочу звернути вашу увагу на міський транспорт – усі вікна заклеєні рекламою. У нас таке прекрасне місто, а ніхто з туристів, які приїздять у Полтаву, з транспорту його й не побачить…

Ніна Семенівна Небромова

– Я знаю цю проблему. Перевізники чинять так, щоб грошей заробити, адже ми їм не даємо підвищувати тарифи. Обов’язково виправимо ситуацію. Можна ж цивілізовано зробити, наприклад, таблички під рекламу чи спеціальні ручки, за які тримаються в транспорті.

– Звертаюся до Вас щодо нової поліклініки по вулиці Юрченка. Дякую, що такий заклад нарешті з’явився в нашому районі, але є по ньому й кілька питань. По-перше, аналізи потрібно везти до першої міської лікарні (з восьмої до дев’ятої ранку). Це складно. Невже не можна зробити так, щоб машина, виділена міською владою, раз на день приїздила й забирала аналізи з поліклініки. По-друге, просто перед поліклінікою на газоні відкрита яма, люк, метр глибини, там поряд бігають діти. З серпня вже дзвоню на 15-80, результату немає. Один раз обклали гілками – й усе…

Оксана Сергіївна Архіпова

– Щодо аналізів, то я давав уже доручення. Коли приймемо бюджет, введемо в штат людей, які прийматимуть аналізи на місці. А щодо ями, до 1 травня там наведуть порядок.

– Я дзвоню з приводу Ліска-1. Тривалий час там ніхто нічого не робив, жахливо було: ні освітлення, ні доріг. Зараз уже благоустроєно. Але є проблема з транспортом…

– Там проблема пов’язана з залізничними переїздами. Ми спробуємо дізнатися графік руху поїздів і підлаштувати розклад для маршруток, щоб вони не стояли подовгу через закриті шлагбауми, а проходили, коли поїздів немає.

– Які мультфільми та книжки любить ваш молодший син?

Людмила, працює в дитячому садочку

–Я приніс додому «Читанку», яку подарував нам пан Томенко. Із задоволенням її читає, а ще «Незнайку». Любить слухати й записані на диски. А мультики до вподоби ті, що були зняті ще за радянський часів, вони такі добрі, наприклад, про Чебурашку і Крокодила Гену. Щоправда, «Ну, постривай!» я люблю, а він – ні.

– Спасибі Вам за чудове свято, яке влаштували для нас, ветеранів! Я проживаю на вулиці Фрунзе, 38/2, другий під’їзд. Серед мешканців багато ветеранів війни, праці. Протікав дах, відремонтували, але тинькування від того протікання почало сипатися, якось частина упала, ледь хлопчик не загинув… Звертались до ЖЕД, там відповіли, що в квартплату не входять такі ремонтні роботи, а інших коштів немає.

Неля Федорівна Єльцова, ветеран праці

– Шановна Нелю Федорівно, я людина чесна і ніколи не обманюю. Поки немає державного бюджету, немає і бюджету міста. А без нього ми нічого капітально не можемо зробити. Я дам доручення, щоб відповідальні особи виїхали до Вас і подивилися, що можна зробити. Хоча б повідбиваємо те, що може впасти на голову людям. А з ремонтом доведеться трохи почекати.

– Ми живемо по вулиці 23 вересня, 19. Біля нашого будинку є ресторан «Посейдон». У нас завжди там була доріжка з двору, вони її загородили, погрожують узагалі великий паркан поставити. Поряд, де дорога, перекрили каналізаційний люк, там завжди при дощах утворюється велика калюжа, треба далеко обходити. Трубу димову вивели під вікна, не можна їх тепер відкривати, уся кіптява йде у квартири.

Любов Семенівна та інші мешканці будинку

– Ми доручимо комісії оглянути будинок. Якщо є порушення, зобов’яжемо підприємця навести порядок, щоб не було незручностей для мешканців.

– По вулиці Красіна, 58 самочинно поставили гараж за півтора метри від будинку. Октярський районний суд видав постанову знести гараж за рахунок забудовників. Але відповідач подав на апеляцію, і при її розгляді представник Головного управління містобудування та архітектури Полтавського міськвиконкому сказала, що претензій по забудові немає. Та як же немає?! Зараз справа вже у Верховному суді…

Тетяна Валентинівна Сердюк

– Оскільки ваше питання розглядається в суді, то до його рішення ми нічого не можемо робити. Якщо є порушення санітарних норм і правил при встановленні цього гаража, суд має прийняти рішення про знесення. Єдине, що можу пообіцяти на сьогодні, – юристи піднімуть протокол судового засідання і, якщо представник управління архітектури виступав не на користь людей, гарантую, що звільню цього працівника.

– Дуже вдячні за те, що у Полтаві є такий чудовий пологовий будинок. Двадцять років там не була. А нещодавно, коли народжувала моя дитина, знову там опинилася. Умови – кращі ніж у нас вдома. Але питання в іншому: тепер разом із нами, батьками, живе молода пара з немовлям. Яка є для них перспектива окремого житла?

Тетяна Леонідівна

– Якщо ви разом проживаєте у квартирі і на дві родини маєте менше квадратних метрів, ніж передбачено законом, можна стати на квартирну чергу. Зверніться в житловий відділ міськвиконкому. Крім того, уже третій рік діє програма «Доступне житло», в основному в ній беруть участь молоді сім’ї, котрі мають постійні доходи, роботу. Щоб узяти в ній участь, треба також звернутися в цей відділ.

– Зараз, я чула, до 9 травня в Полтаві проходять концерти для ветеранів. У мене мама також ветеран, але вона переїхала. Куди їй тепер звертатися за запрошенням?

Юлія Олександрівна

– Вам треба звернутися у відділ праці та соціального захисту вашого району, вони готували списки. Або можна просто на ці заходи підійти, запрошення не обов’язкове, реєстрація проводиться безпосередньо на місці.

– Я звертаюсь від імені жителів будинку по провулку Червоному, 4. Шиферна покрівля стала вже зовсім непридатною. Нам обіцяли, що в 2008 році її відремонтують, якщо будуть додаткові кошти, а потім сказали, що в першому і другому під’їзді буде капітальний ремонт. Ніхто нічого не робив…

Валентина Михайлівна Шпак, дитина війни

– На сьогодні ми не маємо права за законом робити капітальні ремонти без прийнятого бюджету. Робимо поточні, де виникає нагальна проблема, уже близько 20 дахів залатали за перший місяць весни. Загалом потребують ремонту по місту десь 400 дахів. До вас прийде комісія з ЖЕД, вивчить додатково питання. Якщо дійсно там невідкладна ситуація, будемо вживати заходів. Узагалі ми, коли приймаємо рішення про ремонт, віддаємо перевагу тим під’їздам, де живуть здебільшого малозабезпечені родини, ветерани.

– Я проживаю по вулиці Фрунзе, 8. У нашому будинку 52 квартири від’єднані вже два тижні від гарячого водопостачання, незважаючи на те, що договори укладені. Звертались до «Полтаватеплоенерго». Вони кажуть, що утримувати котельню, котельщика економічно недоцільно. У минулі роки була гаряча вода.

Сергій Іванович Святелик

– «Полтаватеплоенерго» підпорядковане обласній державній адміністрації. Але я звернуся до підприємства та до ОДА з вимогою надавати гарячу воду мешканцям вашого будинку, адже раніше було економічно доцільно, тож зараз, коли ціна на газ, як пообіцяли, повинна на 30% зменшитись, не має виникати проблем.

– Чому досі триває відстріл собак? Я бачила сліди крові. Комунальники кажуть, що їм таке розпорядження надійшло від Матковського.

Валентина

– У нас заборонений законом відстріл. КАТП-1628, яке займається питанням відлову бродячих собак, навіть зброї немає, щоб відстрілювати. Та й за це кримінальна відповідальність передбачена.

– Якось у ЗМІ Ви згадували про продуктові набори, які видає Олександр Мамай. А самі Ви видаєте такі набори?

Денис

– Я не видаю продуктових наборів. Але неодноразово вже казав, що в місті діє програма «Добрі справи»: підприємці знаходять можливість допомагати людям. Наприклад, у пологовому будинку за кошти одного з них відремонтували цілий поверх (на це пішло більше мільйона гривень). Але ми ніде не почуємо прізвище цього підприємця. І це справжнє меценатство. Зараз ми запрошуємо ветеранів на концерти до Дня Перемоги, традиційно до свята вручаємо їм продуктові набори. Але це не від мене особисто, це благодійність більше трьох десятків підприємців міста. І вони не переслідують ніяких корисливих чи політичних мотивів.

– Чому в «Кільцевих» №№20, 21 СП «УМАК» не виконують закону України про основні засади щодо соціального захисту інвалідів і ветеранів праці, мається на увазі пільговий проїзд при пред’явленні посвідчення? Це перше питання. І друге – коли завершиться будівництво біля 11-ої школи? Третій рік уже огородженою земля стоїть: ні дітям неможливо користуватися, ні перехожим нормально ходити.

Олексій Дмитрович Глушко, ветеран праці та інші мешканці району

– Закон дійсно передбачає такі пільги. Під це держбюджет виділяє компенсацію перевізникам. У рамках конкурсу 20-ий і 21-ий маршрути не є пільговими, оскільки існують інші, якими можна потрапити туди ж, куди возять і «Кільцеві». Тож держава грошей перевізникам на цих маршрутах не платить. Ми, звісно, записали в договорах цих перевізників виділяти попереду місця для пільгових категорій громадян, але не всі це виконують. На мою вимогу вже звільнили попереднього керівника СП «УМАК». На цих маршрутах ходять комунальні тролейбуси і транспорт програми «Місто без околиць». На сьогодні в нас третина населення міста має можливість їздити на цьому транспорті безкоштовно.

Щодо другого питання. Там мав бути спорткомплекс із басейном. Замовник – обласна влада. Дев’ять мільйонів вона вже вклала (забили палі), але була неспроможна завершити будівництво. Крім того, міська влада не виділяла землю в таких межах, як захопили під будівництво, і ми зараз навіть судимося з цього питання. Але нині змінилося керівництво області, тож маємо надію, що питання вдасться нарешті вирішити.

– Я проживаю по вулиці Половка, 93. У нас у жахливому стані двір, асфальтне покриття зруйноване, не вивозиться сміття, якого понагрібали цілі купи, під’їзди не ремонтуються… Чи можна якось вирішити ці проблеми? І ще: ми сподіваємося, що Ви нікуди не поїдете…

Олександра Луківна

– Щодо сміття, я прошу мешканців активізуватися, зібрати непотріб і винести до баків, щоб можна було за один раз комунальним транспортом забрати. До 1 травня ми плануємо вивезти усе сміття з дворів. І в мене для Вас приємна новина: Половки у нас у графіку перші щодо латання вулиць і провулків на цей рік.

Щодо другого: нікуди не поїду. Тут мої діти живуть, я з дружиною, тут я буду старість проводити й дивитися в очі людям, із якими працював і яким допомагав.

– Я дзвоню за дорученням інваліда війни, 1925 року народження, перша група, який проживає по вулиці Мира, 2, квартира 64. Узимку в його будинку протікла покрівля, і від того роздулася стінка в туалеті. 26 березня ще подали заявку в ЖЕД. Реакції досі немає.

Василь Іванович Супруненко

– У найближчий час до вас прийдуть із перевіркою. Заявки інвалідів і ветеранів у нас на особливому контролі.

– Це Вас турбують жителі мікрорайону Половки. У нас є таке злободенне питання – станція мобільного зв’язку на АТС-4, просто посеред мікрорайону. Крім неї, стоїть ще дві. Чи не можна їх прибрати?

– Дві станції мобільного зв’язку на Садах ми вже закрили, хоча за це на мене дуже ображаються телефоністи. Інтереси людей для нас важливіші. Звернемо увагу й на ваше прохання, перевіримо, де стоять станції, чи є проблеми. Хоча можуть виникнути й певні труднощі, якщо станція встановлена не на будинку, що перебуває в міській комунальній власності. Але будемо шукати способи вирішення питання, навіть якщо станція розміщена не на нашій споруді.

– За Браїлками вже три роки як забрали землю, і вона стоїть пусткою, заростає, собаки там бігають зграями, страшно ходити…

Раїса Павлівна

– Виділення земельних ділянок під індивідуальну забудову входить до компетенції районних у місті рад. Ми до цього рішення не маємо відношення. Ви маєте повне право запитати в депутатів райради куди і кому виділені земельні ділянки. У свою чергу ми звернемо увагу керівництва Київського району на цю проблему.

– На вулиці Степового фронту вже багато років величезна територія стоїть огороджена парканом. Чому там нічого не робиться?

Лілія Супруненко

– Ця земля була продана на аукціоні попередньою владою і вже кілька разів після цього перекуплена. Тому на сьогодні ми не можемо ніяк вплинути на цю ситуацію. Щоб такого не виникало в подальшому, особисто я виступаю не за продаж, а за оренду земельної ділянки. Тоді депутати можуть контролювати використання площ і, за необхідності, змінювати користувача.

– Полтава вважалася екологічно чистим містом, але стільки дрібного приватного автотранспорту розвелося, що про екологію вже не йдеться. Можливо, щоб зберегти званя екологічно чистого міста, краще було закупити замість «богданчиків» екологічно чистий транспорт – тролейбуси?

Олександр Олексієнко, пенсіонер

– Згоден, тролейбусів треба більше. І саме це передбачає наша програма реформування транспорту в місті. Ми поетапно зменшуватимемо кількість автобусів малої місткості. Щороку купуємо нові тролейбуси, у 2010 році будемо мати можливість оновити парк за допомогою держави. Але, на жаль, тролейбусними лініями охоплені не всі куточки міста, тож не всюди цей транспорт і дістанеться. Там треба більше використовувати автобусів.

– Цікаво у нас у місті ремонт доріг проводять: минулого року латали, а зараз знову по тих же дірках латки кладуть. Коли ж буде якісний ремонт проведений?

Андрій Матюшко, водій

– Хочу запевнити, що вибоїни латають не ті самі, що були минулого року, а нові. При укладанні договорів із виконавцями таких робіт ми однією з обов’язкових умов ставили гарантію, що повторного ремонту кожна зроблена ділянка дороги не потребуватиме не один рік. На сьогодні з обстежених ділянок ми знайшли всього близько 200 квадратних метрів на відремонтованих шляхах, де дірки з’явилися на тих же самих місцях. Їх залатають безкоштовно. І ще хочу додати: зараз ми реконструювали асфальтовий завод (у його оновлення інвестор вклав близько 400 тисяч гривень, установив найсучасніше обладнання), тож якість матеріалів для дорожніх робіт постійно контролюємо.

– Хто в місті й на околицях випалює сухостій?! Це ж не тільки шкодить ґрунту, а й оголює величезні, просто гігантські купи сміття! Якщо вже спалюють, то нехай одразу й прибирають!

Олена Задорожна

– Я хочу звернутися до жителів нашого міста: не спалюйте сухостій! Це небезпечно і з протипожежного погляду, і з екологічного. Крім того, це ще й неповага до себе та інших жителів міста. Якщо у вас є сміття, збирайте його, телефонуйте у ЖЕД, вивеземо. Зараз підрозділи МНС у місті активізували свою роботу. Жителів вулиці Шолом-Алейхема вже оштрафували за самовільне випалювання сухостою. Загалом за такі дії передбачена й адміністративна, і кримінальна відповідальність.

– На Огнівці немає жодного відділення зв’язку та опорного пункту міліції. Разом із тим стоять порожніми два приміщення. Чому б не зробити в них ці, потрібні людям, заклади?

Борис Фомич Пивоварний, інвалід війни

– Свого часу виділяли приміщення для амбулаторії сімейної медицини в будинку, що вводився в експлуатацію. Але ми не можемо використовувати порожні приміщення, якщо вони не належать до комунальної власності. Криза рано чи пізно закінчиться, відновлюватиметься будівництво, і в нових будинках ми будемо передбачати відкриття й опорного пункту, і дитсадка, який також потрібен мікрорайону. Звісно, звернемось і до «Укрпошти», щоб вона розглянула можливість відкриття відділення на Огнівці.

– Як скоро можна очікувати на отримання соціального житла?

– На будівництво соціального житла кошти мають надходити з державного бюджету. За три з половиною роки, що я працюю міським головою, ми мали змогу видати дуже мало соціальних квартир, оскільки, наприклад, на чорнобильців і військових надійшов усього мільйон гривень. Сподіваємося, що з новим урядом ситуація покращиться, адже і майданчики є, і будівельники згодні братися за таку роботу.

– На «Алеї гранд» висить чотири прапори: український і полтавський (це зрозуміло) та російський і ЄС. До чого тут два останні?

Гаврилко, пенсіонер

– Існує міжнародна практика вивішувати біля готелів прапори держав, туристи з яких у цьому закладі зупиняються. Це своєрідний прояв поваги до гостей.

– Чи можна поставити лічильники тепла в багатоповерхівках, можливо, залучаючи кошти мешканців? Бо люди, які поставили, платять менше.

Григорій Волошин

– Це питання – у віданні обласного підприємства «Полтаватеплоенерго» та обласної державної адміністрації.

– Серцево-судинні захворювання стали провідними в житті мешканців міста. Лікувальний заклад по вулиці Макаренка ніяк не відповідає вимогам лікування цієї категорії хворих. Зрозуміло, що надворі фінансова криза, але чи не планується будівництво в Полтаві сучасного міського кардіодиспансеру?

Сергій Макаренко

– Це питання – у віданні обласної державної адміністрації, його управління охорони здоров’я.