Полтава - місто, в якому хочеться жити

13.05.2009, 16:06

(Інтерв'ю міського голови Андрія Матковського часопису "Край")

Андрію Всеволодовичу, в одному з перших інтерв'ю Ви зазначили, що хоча й народилися в Казахстані, але більшу частину життя прожили саме у Полтаві і тому для Вас це рідне місто. Тож з позиції міського голови, що є Полтава для Вас сьогодні ?

 Моя позиція як міського голови цілком збігається з моєю позицією як полтавця, як громадянина. Посада мера дає більше можливостей прислужитися рідному місту, зробити його ще кращим. Але й відповідальність більша – і не тільки за зроблене, але й за те, чого досі зробити не вдалося.

Для мене Полтава – місто невичерпаних (і не до кінця розкритих) можливостей. Маємо величезний духовний, економічний і людський потенціал, яким, упевнений, зуміємо правильно скористатися. „Полтава – місто, в якому хочеться жити" – це не декларація, це усвідомлене бажання полтавців. Спільно, у взаєморозумінні територіальна громада будує своє життя. І якщо місто стало чистішим, освітленішим, якщо розв'язано проблему транспортного сполучення, з'являються нові житлові будинки, якщо незважаючи на кризу, збережено соціальні видатки – значить, рухаємося у правильному напрямку.

Ваше бажання зробити Полтаву туристичною Меккою центру України схвально сприймається мешканцями міста. Хотілося б детальніше знати про плани мерії з цього питання.

Стратегічним планом економічного розвитку Полтави передбачено розвиток усіх аспектів туристично-рекреаційної сфери. Задля цього вже другий рік діє комплексна програма «Полтава туристична», створено профільний відділ в управлінні культури. Ми не приховуємо своїх амбіцій зробити Полтаву найбільшим туристичним центром України. „На руку" нам і проведення „Євро-2012", в рамках якого Полтава як сателіт Харкова зможе зробити ривок насамперед у примноженні туристичної інфраструктури, нерозвинутість якої відчутна зараз. До „Євро-2012" будуть готові приймати туристів 11 чотири- та п'ятизіркові готелі. Міністр транспорту Вінський нещодавно повідомив, що під час ремонту злітної смуги харківського аеропорту вильоти здійснюватимуться з нашого. Це теж збільшить кількість туристів, а, отже, й надходження до міського бюджету. Виходимо й на світовий рівень: Минулого року на Міжнародній виставці нерухомості в Каннах ми презентували перспективний інвестиційний проект – спорудження гірськолижного комплексу з аквапарком, під який уже відведено земельну ділянку. Він приваблюватиме відпочиваючих з багатьох міст України. Сподіваюся, криза не завадить нам втілити цей проект у недалекому майбутньому.

Серед визначних подій цього року: 200-річчя від дня народження Гоголя, 240-річчя – Котляревського та інших, центральне місце посідають 300-ті роковини Полтавської битви. Як місто планує відзначити ці дати ?

Заходи в рамках відзначення 300-ліття Полтавської битви охоплять немалий відрізок часу – з травня до вересня. Хочемо, щоб вони запам'яталися і мешканцям, і туристам. Я неодноразово говорив і готовий повторювати: ми не святкуємо, а вшановуємо пам'ять загиблих, і жодного політичного підтексту в цих заходах немає. На полі бою, де лунали гармати, повинно панувати взаєморозуміння.

В день баталії, 27 червня, у храмах Полтави відслужать панахиду за всіма полеглими і покладемо квіти до пам'ятників українським козакам, шведам та росіянам, освятимо Ротонду примирення. Водночас, Полтавська битва – подія всесвітнього значення, яка змінил хід історії. Тому ми прагнемо використати 300-річчя для утвердження іміджу Полтави як туристичного центру. Відбудеться відкриття відбудованої частини Подільської фортеці, системи редутів тих часів, реставрованого пам'ятника Келіну, зали «Козацька держава» музею історії Полтавської битви. У червні – липні в рамках мистецького фестивалю «Мистецтво замість гармат» пройдуть численні художні виставки, фестиваль класичної музики, дитячий хореографічний фестиваль, фестиваль гри на духових та ударних інструментах, конкурс „Полтавська битва кухарів". Проведемо Міжнародну археологічну експедицію та Міжнародну науково-практичну конференцію, численні спортивні змагання тощо.

 Хочу зазначити: обмеженість фінансування не дозволила зробити все заплановане в передбачуваних обсягах. Спасибі меценатам, які вклали свої кошти у реставрацію історичних пам'яток.

Андрію Всеволодовичу, приємно бачити зростаючу кількість екскурсійних груп у місті, як це було років 20 тому. А чи є у мерії плани щодо організації екскурсійних груп з районів області, молоді, що прибула до нас на навчання, або, на зразок столиці, екскурсії для всіх бажаючих, запровадження щорічних масштабних заходів на кшталт „Сорочинського ярмарку" ?

Якраз, узявши за зразок столицю, ми запроваджуємо інновацію, за допомогою якої й забезпечимо проведення екскурсій як для мешканців, так і для туристів – чи то з-під Полтави, чи то з-під Стокгольма. Маю на увазі „Туристичний автобус". Плануємо організувати його рух із центру (на перших порах – вихідними) за кількома маршрутами. За бажанням можна відбути оглядову екскурсію, помандрувати Полтавою історичною, літературною, відвідати храми. До речі, 20 березня розпочали роботу курси гідів-перекладачів – у туристичних автобусах працюватимуть саме такі підготовлені кадри. До співпраці залучаємо комунальне підприємство „Полтаваелектроавтотранс" – воно має транспорт, що відповідає вимогам до перевезень туристів. Загалом же у Полтаві працює майже 70 туристичних фірм, кожна з яких робить свій внесок у спільну справу.

 А щодо масштабних заходів... Я думаю, День міста, День народження М.Гоголя, день сміху, свята сала і полтавської галушки якраз і є такими, поєднуючи національні традиції і сучасний зміст. Інтерес до них зростає, причому і в полтавців, і в мешканців інших міст. Можливо, з'являться й нові проекти – але мусимо зважати на нелегкі часи, бо масові дійства вимагають немалих коштів.

Андрію Всеволодовичу, Ви говорили, що читаєте багато різножанрових газет і журналів, а ті, що видаються у нашому місті – обов'язково. Газета „Край" створювалась як краєзнавчий часопис, мета якого – доводити читачам ствердження Бориса Олійника, що Полтава „...була, є і буде осердям духовної енергії України". Тому хотілось би знати Вашу оцінку нашої діяльності і зокрема рубрик, започаткованих до 200-ліття Гоголя та 300-річчя українсько-шведського союзу.

Доводиться жалкувати, що у Полтаві ще гостро бракує подібних культурницьких видань. Звичайно, кожна газета, кожен журнал, телебачення час від часу звертаються до тем історії та духовності, але такого цілісного підходу, як у „Краю", немає ні в кого. Думаю, Полтава заслужила на те, щоб про неї знали. Започатковані вами рубрики якраз і висвітлюють дві яскраві, світового резонансу сторінки її історії.

 Важливе й ваше прагнення до об'єктивності. Вважаю, що нагнітати політичні пристрасті навколо минулого – безглуздо й непристойно. Маємо брати уроки з історії, а не переписувати її кожен раз із чистого аркуша.

 Знаючи, що часопис відзначає своє 5-річчя, користуюся нагодою, щоб привітати з маленьким ювілеєм його творців і читачів. Сподіваюся, наша співпраця буде плідною, адже мета у нас одна – збагачення Полтави як духовної скарбниці. Успіхів усім нам !

В.Татарінов

Часопис "Край" №61 (67) - травень 2009