До Євро— 2012 Полтава випустить цінні облігації й капітально відремонтує всі дороги

29.10.2009, 14:25

З-поміж усіх міст України за підсумками минулого року Полтава отримала найвищий ступінь кредитної довіри за національною шкалою України «uaA» і увійшла в десятку лідерів. Це стало ще одним приводом для міського голови Полтави Андрія Матковського, аби підвести підсумки того, як прожило місто ці 10 місяців кризового року. І проаналізувати що, власне, стало запорукою такого стрімкого успіху.

Песимістичні кризові очікування у Полтаві, на щастя, не виправдали себе — переконаний Андрій Всеволодович. — За прогнозами спад виробництва у місті мав би сягнути 10%, а армію безробітних поповнили б майже 10 тисяч полтавців. Проте за 10 місяців кризового року економіка міста демонструє минулорічні стабільні показники. . Більшість підприємств у Полтаві працюють стабільно, спад виробництва до кінця року становитиме біля 3%, а кількість офіційно зареєстрованих безробітних не перевищує 4 тисяч городян. До того ж цього року місто перевиконало бюджет на 103,1%.

Звісно, проблем не бракує. Наприклад, на тепловозоремонтному заводі, де через відсутність замовлень Укрзалізниці стало виробництво і довелося наполовину скоротити кількість працюючих. . Та ми змогли «перегрупуватися», створивши нові робочі місця в інших галузях економіки. За 9 місяців у місті створено 5 тисяч нових робочих місць: 500 місць на ринках міста, ще 500 — у торговельному центрі «Київ», розвиваються й промислові підприємства, нарощують обсяги виробництва. І у городян є можливість перекваліфікуватися. Тож якщо на початку року на одне вакантне місце претендували 10 осіб, нині — лише 5. Ми змогли зберегти виробництво, зокрема, й за рахунок міської програми «Полтавська марка».

Як приклад — підприємство «Полтавпиво». Завдяки участі у цій програмі заводу вдалося вирішити проблему заборгованості із зарплати. Нині воно працює стабільно. Ще один шлях порятунку — програма «Доступне житло». Це вже для будівельної галузі, котра однією з перших відчула на собі вплив світової економічної кризи. У більшості міст України будівельні компанії перестали працювати. А у нас завдяки програмі «Доступне житло» споруджуються житлові багатоповерхівки. Міська влада фінансує 30% вартості будівництва об'єкта, 70% — городяни. Таким чином вирішуємо дві проблеми: полтавці отримують дешевші на 30% квартири, а будівельники — роботу.

Щоб допомогти не одній чи двом будівельним організаціям, цього року на сесії міська рада прийняла нову пілотну програму. Якщо забудовник дозволяє потенційному власнику квартири сплачувати її вартість протягом трьох років, міський бюджет бере на себе фінансування 10% вартості житла. Сьогодні, коли банки не видають іпотечних кредитів, — це вихід. Таким чином стимулюємо у городян попит на житло, а відтак — і будівництво. Не можу сказати, що будівельники, як раніше, працюють у три зміни, проте жодна будівельна організація у місті не припинила своє існування.

Чи вкладають самі підприємства кошти у власний розвиток ?

За півроку підприємства Полтави вклали в основний капітал більше мільярда гривень. Подвоїло обсяги виробництва ВАТ «Полтавакондитер». Міська рада виділила цьому підприємству додаткову земельну ділянку для розбудови підприємством виробничих потужностей. ВАТ «Полтавахіммаш» отримало за останні роки друге дихання, провело модернізацію виробництва. Закінчується модернізація одного з цехів олійно-екстракційного заводу. Це дозволить збільшити обсяг виробництва удвічі. Не можу сказати, що це нове обладнання збільшить кількість робочих місць — йдеться про сучасні технології. Але сільгоспвиробники точно везтимуть свою продукцію у Полтаву: підприємство зможе закупити та переробити удвічі більше насіння соняшнику.

Полтава має високий рейтинг кредитної довіри, та чи бажають банки вкладати кошти у економіку міста? І як щодо амбітних інвестиційних проектів?

Місто цього року планувало взяти кошти у одному з банків, але через кризу не змогли цього зробити у 2009 році. Власне, банки по всій країні відмовляються видавати кредити. Проте «ПолтаваБанк» не перестає фінансувати будівельну галузь міста. І бере участь у фінансування міських програм житлового будівництва.

Що ж до амбітних проектів, які ми, зокрема, презентували й на виставці нерухомості у Каннах, то одним з них зацікавилися інвестори. Йдеться про забудову мікрорайону «Левада-2». Задля комплексного вирішення питання створене спільне підприємство з ізраїльською фірмою «Ціммер Зіммерман». Нині розробляється проектна документація. Протягом семи років плануємо збудувати у Полтаві туристично-розважальний центр не лише для мешканців міста, а й для туристів із Центральної та Східної України. Йдеться про закритий гірськолижний спуск зі штучним покриттям, аквапарком, готелями, ресторанами, житловими будинками, об'єктами торгівлі, паркінгами. Вартість проекту рекордна — майже мільярд доларів США. Реалізацію проекту дещо гальмують майбутні президентські вибори — до їх закінчення інвестори не хочуть ризикувати грошима.

Ви позиціонуєте Полтаву як сучасний туристичний центр. Місто має намір заробляти кошти саме на туристах. Гарний шанс для Полтави — Євро— 2012. Як готуєтесь до чемпіонату Європи з футболу?

Якби п'ять років тому сказали, що провінційна Полтава прийматиме гостей Євро—2012, з нас би лише посміялися. Але тепер місто є офіційним партнером Харкова, до нас неодноразово приїздили делегації УЕФА Готуємося прийняти одну чи дві футбольні збірні і тисячу туристів, які мешкатимуть у Полтаві і їздитимуть на матчі до Харкова. У рамках підготовки до Євро у місті навіть у кризовий рік було споруджено два сучасні готелі — другу чергу готелю «Палаццо» та готель «Алея Гранд». Ще один планується ввести наприкінці року — тризірковий готель знаходиться у приміщенні добудованого крила міськвиконкому. Там саме тривають оздоблювальні роботи.

Туризм — це насамперед інфраструктура, дороги…

Полтава має швидкісне залізничне сполучення з Харковом та Києвом. І до речі, у державному проекті до Євро— 2012, який вже було презентовано, наше місто стане тим залізничним центром, з якого курсуватимуть швидкісні поїзди у всі куточки України. Очікуємо, що до 2012 року Полтаву з Харковом з'єднають ще одним видом залізничного транспорту — швидкісними рейковими автобусами. Ну а міська влада у рамках підготовки планує залучити кредитні ресурси, зокрема, й від іноземних банків, та зробити капітальний ремонт полтавських доріг.

А чи не планує міська влада розпочати випуск власних облігацій?

Ми про це вже думали. Та вирішили не робити цього у непростий кризовий рік, аби не знизити вартість облігацій. А так над цим питанням працюємо не з одним банком — вивчаємо пропозиції. Плануємо у рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу щороку випускати такі облігації.

В Україні багато говориться про реформування житлово-комунального господарства. Зокрема, й про залучення іноземних інвестицій. Полтава нещодавно навіть грант виграла на удосконалення систем теплопостачання міста. Чи є у планах ще якість проекти?

Проекти є, і доволі цікаві. Наприклад, з австрійськими бізнесменами ми активно працюємо над проектом будівництва сміттєпереробного заводу. Кошти вкладатиме інвестиційна компанія, а місто забезпечуватиме збирання сміття. За 3—4 роки плануємо збудувати це підприємство.

Ще один проект стосується обласного підприємства «Полтававодоканал», котре розробив та презентувало теплонасос, який при опаленні використовує стічні води. Хочемо завдяки цій технології забезпечувати влітку теплою водою пів-Полтави, економлячи на дорогому газі. Вартість проекту — 10 мільйонів. З ним ми братимемо участь у конкурсі.

На жаль, в Україні немає жодного міста, котре б залучило інвестора і той погодився вкласти кошти у житлово-комунальне господарство. Ніхто не хоче цього робити, коли немає чіткої системи тарифів, системи повернення інвестиційтощо. І в Полтаві 70% підприємств, які обслуговують будинки у місті — комунальні. Тому наша реформа полягає в тому, аби навчитися економити гроші. Тому у місті й скоротили удвічі скоротили кількість ГЖЕДі та ІТРівський склад дільниць, збільшивши при цьому кількість тих самих двірників.

А як щодо створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які пропагує центральна влада?

Програма реформування повинна мати підтримку на державному рівні. І щоб створювати у будинках ОСББ, спочатку ці будинки слід капітально відремонтовані. Коштом пересічних городян чи міського бюджету це зробити неможливо. Ми підрахували, що на проведення капітальних ремонтів у будинках міста, потрібно витратити суму не меншу, ніж 10 міських бюджетів. Зрозуміло, що таких коштів Полтава не потягне самотужки без державної підтримки. Потрібне державне фінансування. І на державному рівні потрібно прийняти рішення про те, щоб земля, на якій стоять ці будинки, передавалася у власність людей, які в них живуть. Тоді можна говорити про те, що програма запрацює.

Газета «Вечірня Полтава» №45 від 11 листопада 2009 року.

Інтерв'ю взяла Надія Діденко